Сьогодні в мого коота екзамен,і я навіть вчора так не переживала за себе на зно так як сьогодні за нього. А цілком вчора все пройшло навіть дуже все добре
і я спочатку була розстроїна своїми результати, ае завдяки підтримці Макса і рідних.
Залишилось зовсім мало часу ,і ми будемо разом мабуть найдовше за весь час,і нас чекають нові емоції ,подорожжі і звичайно відчуття)

за останні місяць сталось багато хороших подій,однією з яких був мій випускний
це було епічно ,бо туфлі на які я покладлаа свої надії не підтвердились,і я з жахливим болем у своїх нижніх фалангах. Але взагалом все було супер,їсти ми хотіли просто страх і їжа в ресторані була дуже смачною. Але на жаль як сказав Макс було її малувато (н хоча мені цілком вистачило). Все пройшло на стільки швидко,що я навіть не зрозуміла того. Світанок ми зустрічали на поліі і не потрібно було ніякого Басів кута ,це було вперше ,коли  я зустрічала схід сонця.Потім все було як в тумані ,бо я як сіла в машину так і заснула,проснулась лише тут вже в себе в дворі.Сукню я знімала аби як і вранці застала жахливий бардак в себе в кімнаті,а щ в когось дуже боліла голова і я побігла шуукати пігулку
Потім у нас ще був день ,який ми провели майже весь час катаючись на велосипедах(які Макс обожнюює)
ну а зараз в мене закінчились слова тому напишу вже пізніше

Просто терпіти не можу їх тупих приколів, вони не знаючи відчуттів, роблять турі речі . Відразу видно ,що в них не було нічого серйозного з дівчатами.
Господи як же все бісить
Це просто неможливо сидіти з ними і дивитись , які вони тупі.


Просто потрібен час , щоб все налагодилось

Настав саме той вечір , коли я омріяно сиджу за робочим столом при свічках і з полекшенням на душі. Це гріє з середини

Господи який дощ зараз валить, а я й далі буду вам розповідати про мою недавню подорож. Так ось настав час коли настав час пакувати рюкзак і валити додому ( хоча якже я цього не хотіла). З самого рання мене збудили ну як і в минулі всі дні, і заставили їсти . Я поки там була мабуть й погладшала на пару кг. А потім почалось сімейне приготування до такого білла як ховати в землю картоплю , і малу залишили на мене , як вже я потім зрозуміла вона ще та швайка:3 сама такою була , але ми знайшли спільну мову, і це було мило. А потім ми дивились Машу і ведмедя, й жували яблука.
пізніше все сталось занадто швидко , ми знову їли , збирались вто дуже дуже скоронько, бо Максу потрібно було на заняття з водіння ( пари він в той день пропустив, але про це ніхто не знав , у нас був заслужений вихідний)
Маршрутки там ходять не часто, але нам пощастило вам встигли на неї. А погода вже таки зіпсувалась , почав іти дощ і вітер був сильний дуже. Так ось потім ми пішли на квартиру ,бо на дворі було вельми некомфортно і давали бутерброди з чайком. Йшли останні години мого перебування в жт ,а ми дивились по телику Вороніни і ржали з іронією з цих таких приколів. За дві години до мого від'їзду ми вирішили ще раз піти до Глобалу і просто проходити там , бо сидіти на місці не хотілося . Мені в дорогу було куплено  мінералку і вирушили до зупинки
моє останнє фото з жт. Закину я його пізніше ,бо мій телефон не наділений такою функцією поки.
 По мене приїхале машина яка прямувала в к , і через 2 год 40 хв я вже була вдома :'(.
 І ось я на наступний день мала їхати на навчання і ця Соборна вулиця не замінить мені Київської.
а тепер я чекаю нової подорожжі до свого Максімки:))

Третій день видався також таким ,коли ми весь час ходили ,а я не звикла до такого швидкого темпу життя. Нарештя я купила собі окуляри ,вибирала я їх звичайно довго ,але то формальності.
потім ми пішли на Михайлівську ,то така вулиц де не їздять машини ,вона ніби алея невеличка ,там дуже акуратно кав`ярні кругом ,пахне випічкою(ще одне місце де тусується молодь)
а ще там безкоштовний вай-фай до якого я підключилась навіть(не тошо в наших тролейбусах)
так ось ми купили собі булочки з вишнею та яблуками і сиділи їли
потім як завжди фототайм

Погода була дуже чудовою ,справжня весна (не те що зараз ось робиться)
і ми вирішили піти на фільм,ну звичайно ж ми обрали форсаж 7

фільм був досить цікавий ,а особливо кінцівка вразила такий сімейний

потім ми по традиції пішли в Глобал,але там було зачинено адже це був перший день свята

ну і ми поїхали дружненько додому,приїхавши я знову заснула,бо сил в мене не було.

а про третій день моїх подорожжей в наст пості.

Ті ж походеньки)

а йшли ми до дамби,і ось така краса мене там очікувала

потім було ще жаркіше,але біля води з цим було лекше справлятись,коли набридло там сидіти ми пішли до місця де навчається Макс - ЖДТУ,там сиділа сувора тітка-контролер,але ми пройшли,нам жеш можна))
після того я попросила завести мене до Глобалу(це місце де тусуються вся їхня молодь)ну я так зрозуміла.І ми там ходили трохи часу ,я вибрала собі окуляри ,які купила вже згодом(покажу пізніше)
Коли ми вирішили ,що пора додому ,то згадали ,що нам поручили купити оту штуку ,Якою паски присипають,і ми обходили мабуть магазинів з 15 ,але так її і не знайшли,я просто дуже втомлена була,і засинала стоячи
Добрались ми додому ,а там вже окрема історія.

Так ось прибула я жт о 4:38 і мене зустрім Макс зі своїм татком .Після ми поїзали додому в Клітчин.

І вже того дня почалось все саме цікаве,мала в нього просто сонечко

щоб не сидіти вдома ми вирішили прогулятись по жт ,і як я раніше просила Макс завів мене на дамбу до річки.

Поки ми їхали ,а дорога досить далека (40 хв) я думала помру,така спека була того дня ,а я ж приїхала в теплому всьому,бо була хвора чучуть (пізніше я ще сильніше захворіла ,але то таке вже)

Так ось ми доїхали і пішли відразу до магазину ,щоб купити мінеральної води ,з собою ми не додумались взяти. Потім до нас пристав якийсь п`яненький мужчина і я запропонувала тікати,але все вляглось ніби,і ми попрямували до Вічного вогню

походеньки по Житомиру

Все почалося з того,що моя матуся запропонувала мені поїхати до чудового Макса в гості ,на таке традиційне свято як Пасха. Ну а я користуючись моментом всіх ошарашила цією новиною, і почала мораьно себе готувати до того що скоро вдруге побачу місто ,яке має прекрасну назву Жито і Мир.
Так ось я почала скуповувати що тільки бачила кльове ,для свого Максімкі)

і мені було все мало і мало,і я все докуповувала в останні дні(ну як завжди).
і ось так сталось ,що перед ти як поїхати в мене ще було купа справ які я мала зробити в себе вдома ,і останні два дні я маталась по своєму невеликомумісті Костополі(по репетиторах,по магазинах) ну і звичайно допомагала по дому,адже залишала маму з трьома мужчинами ,які ні бе ,ні ме в хатніх справах.
Все це вбивало час ,який і так йде дуже швидко. Так ось настала довгоочікувана ніч ,коли я мала їхати до Жт(так буду в контексті вживати),я навіть поспала а десь о першій ночі зібралась і по мене приїхало таксі,так як я лінива дупа не можу пройтись декілька метрів.
Зайнявши найзручніші позиції в досить комфортабельному автобусі я обдзвонила всіх кого не лінь,відзвітувалась і налаштувалась спати.  Але не так сталось як гадалось за 3 години їзди від Костополя(к) до Жт я ніразу не заснула , а знайшла для себе чудове заняття спостерігати за навігатором. Ну а коли набридало дивилась на дорогу